Будуємо майбутнє

Будуємо майбутнє

ГРОМАДСЬКА ОРГАНІЗАЦІЯ

    

Напрями діяльності Організації:

 

- сприяння проведенню заходів у сфері культури та мистецтв.
- сприяння проведенню культурно-мистецьких та наукових навчань(художнє проектування, малювання, квітництво, інженерний напрямок, композиції з художніми елементами, спортивне орієнтування на місцевості, школа самопомочі і т.д.)
- сприяння виховної діяльності (формування внутрішнього духовного світу людини (дитини) через відчуття, сімейна освіта.
- сприяння прищепленню молоді гуманістичних ідей та поглядів.
- сприяння підтримки суспільно вагомих ініциатив у культурно-творчій сфері.
- сприяння відновленню зон сімейного дозвілля, дитячих майданчиків.
- сприяння підтримки онко хворих.
- сприяння проведенню благодійних акцій.
- дослідження, наукове вивчення, збереження та використання культурної спадшини.

Проекти

ГОЛОВА ГО «БУДУЄМО МАЙБУТНЄ»: ПОЧАТОК МАЙБУТНЬОГО — ЗДОРОВА ДИТИНА

У Полтаві популяризували спорт та олімпійські цінності за участю олімпійських чемпіонів

Днями, в рамках Всеукраїнського проекту «OlympicLab» за ініціативи Полтавського обласного відділення НОК України та ГО «Будуємо майбутнє», для вихованців «Сімейної школи природи», яка діє у Полтаві на базі Аграрного коледжу ПДАА, провели акцію на свіжому повітрі. Її мета — популяризація спорту та олімпійських цінностей.

— «Сімейна школа» природи працює на засадах філософії здорового способу життя та гармонії з природою. Ці ідеї закладають юному поколінню. Майбутнє ж — це насамперед здорові діти, — вважає голова ГО «Будуємо майбутнє» Вікторія Роман.

— Мабуть, для дорослих найбільше щастя в житті — бачити своїх дітей здоровими, міцними, загартованими. «Сімейна школа природи» створює для цього саме такі умови, виховує гідних громадян своєї держави, — зазначила Вікторія Роман під час акції та побажала присутнім упевнених перемог і у житті, і у спорті.

Вже починаються холоди, тому доречним був подарунок від будівельної компанії СМНК сертифікату на електрообігрівачі Termoplaza. Все будівництво СМНК пов’язане з передовими новітніми технологіями, житло споруджується з екологічних матеріалів, які не несуть загрози здоров’ю. Тому компанія підтримує ідеї, пов’язані зі здоровим способом життя. Нагадаємо, нещодавно технології будівельної компанії СМНК визнали найпрогресивнішими на ринку сучасного житла у Полтаві.

Почесними гостями стали учасниці Олімпійських Ігор різних років з плавання — Світлана Копчикова та Марія Лівер. Учасниця XXIV Олімпійських ігор в Сеулі 1988 року, майстер спорту міжнародного класу з плавання, чемпіонка Європи 1982 року, триразова чемпіонка і рекордсменка Всесвітньої Універсіади у Японії 1985 року, старший викладач кафедри фізичного виховання та здоров’я, фізичної реабілітації та спортивної медицини УМСА Світлана Копчикова навіть провела справжню олімпійську розминку, яка так усім сподобалася. Її спеціалізацією у плаванні є вільний стиль, комплексне плавання і батерфляй.

Майбутні олімпійці старанно виконували запропоновані вправи.

Запитань до олімпійських чемпіонок було чимало.

З колегами та батьками вихованців «Сімейної школи природи» обговорювали плани на майбутнє та торкнулися проблем. Зокрема, можливостей для розвитку синхронного плавання у Полтаві.

— У житті немає нічого неможливого, якщо є бажання, мета та наполегливість, — переконана чемпіонка Всесвітньої Універсіади, майстер спорту України з плавання 2015 року Марія Лівер.

Від Полтавського обласного відділення НОК України учасники отримали сувенірну атрибутику та спортивне спорядження.

Присутні щиро дякували олімпійкам за ґрунтовну розповідь про життя, яка стимулює до нових звершень.

ПРО ЩО ГОВОРИЛИ НА ЗУСТРІЧІ ПРЕДСТАВНИКИ ГО «БУДУЄМО МАЙБУТНЄ» І СПІЛКИ АРХІТЕКТОРІВ ПОЛТАВЩИНИ

Громадська організація «Будуємо майбутнє» зустрілася із представниками Спілки архітекторів Полтавщини Едуардом Зубашичем, Миколою Карюком, Юрієм Громовим

Громадська організація звернулася до них з проханням розглянути та внести деякі пропозиції до Полтавської міської ради.

Мова йшла про аналіз об’єктів культурної спадщини та визначення їхньої реальної значимості, про те, щоб разом знайти алгоритм дій, завдяки якому можна було б забезпечити збереження об’єктів та ефективне використання територій. Зважили на пам’ятники, які знаходяться в житловому просторі, застарілому морально і фізично, важливість оновлення міського середовища та заміни застарілого фонду сучасними забудовами, а відповідно — оновлення інженерних мереж та якісної комунікації.

Порушили питання про загальний рівень привабливості центральної частини міста та історичний ареал, який у багатьох районах Полтави має невиправдані обмеження за різними показниками. Дійшли згоди, що необхідно привести у відповідність до сучасних умов та підтримувати розвиток сучасного міського середовища.

— У місті існують будівлі, які знаходяться у занедбаному стані через недбалість власників. Ті повинні дотримуватися Закону України «Про охорону культурної спадщини» в частині прав і обов’язків власників. Одним із таких є будинок Наума Бахмутського, споруджений ще у 1906 році, що знаходиться за адресою: м. Полтава, вул. Пилипа Орлика,15. Громадська організація «Будуємо майбутнє» неодноразово зверталася до Полтавської міської ради, управління культури виконавчого комітету Полтавської міської ради, як орган охорони культурної спадщини, на підставі вимог пам’яткоохоронного законодавства, відповідно, зверталася до власника щодо дотримання режиму використання пам’ятки та забезпечення захисту об’єктів культурної спадщини від загрози знищення та руйнування або пошкодження. Нині для вирішення питання обстеження будівлі створюється комісія, — розповіла голова ГО «Будуємо майбутнє» Вікторія Роман.

За її словами, з одним із власників будинку-пам’ятки місцевого значення за названою вище адресою проводять судові розгляди та на сьогоднішній день остаточне рішення у справі відсутнє. Управління культури виконавчого комітету Полтавської міської ради зверталося до власників щодо визначення часу проведення огляду будинку — відповіді не отримали.

— Такі недобросовісні власники, за встановлення факту вчинення порушення пам’ятко-охоронного законодавства щодо збереження пам’ятника архітектури повинні бути притягнуті до відповідальності, — зазначив голова Спілки архітекторів Полтавщини Едуард Зубашич.

На зустрічі обговорили й досвід Європейських держав та запровадження його в Україні. Йшлося про ефективність розподілу функцій між державою та безпосередніми управителями відповідного пам’ятника архітектури, на підставі яких власники повинні охороняти таку будівлю, проводити реставраційні та інші роботи.

Храмове свято

6 травня 2018 року, у Неділю 5-ту після Пасхи, про самарянку, та день пам'яті святого великомученика Георгія Побідоносця у Свято-Георгіївському храмі с. Нижні Млини Полтавського району, настоятелемякого є протоієрей Анатолій Стегній відбулося Храмове свято.  Божественну літургію звершив Високопреосвященніший Филип, митрополит Полтавський і Миргородський.  Його Високопреосвященству співслужили секретар Полтавської єпархії Михаїл Волощук, ключар Свято-Макаріївського кафедрального собору протоієрей Миколай Довганич,  протоієрей Анатолій Стегній, духовенство м. Полтави.
На Малому вході за усердне служіння Церкві Христовій священик Олексій Пергат був нагороджений камілавкою. Він привітав прихожан зі святом та розповів про складну  долю Храму.
За богослужінням була  піднесена  молитва про  мир в Україні.
Після завершення Літургії довкола храму був звершений Хресний хід.
Після одпусту Високопреосвященніший Митрополит Филип привітав богомольців, які зібралися для спільної молитви, з недільним днем та храмовим святом і побажав Господніх милостей та щедрот.
IMG_0030
IMG_0055
IMG_0124
IMG_0066
IMG_2962
IMG_2878
IMG_2984
IMG_0118

Пам'ятки Полтави: якою історією вони стануть?

До своїх коренів людство ніколи не було байдужим, хоча ставлення до пам ’ яток історії та культури у різні часи було неоднаковим.

На території Полтави є досить багато пам'ятників архітектури, що мають значну цінність, та чи всі вони знаходяться в ідеальному стані? Чи належне їх нє утримання та використання сьогодні?

На державному обліку міста перебуває близько 500 пам ’ яток історії та культури. З них статус національного значення отримали 30, місцевого – 219. Незначна кількість зареєстрованих пам'яток місцевого значення дісталася нам у спадок від СРСР, тому були зняті з обліку відповідно до Закону про декомунізацію.

Напівзруйнований вигляд деяких об'єктів культурної спадщини вражає жителів та гостей міста. Найбільша небезпека в аварійному стані самих будівель, знаходитися поряд з якими досить небезпечно , а , зайшовши всередину, варто бути украй обережними! Нестача бюджетних коштів призводить до їх нього руйнування під впливом природних та антропогенних факторів. Занедбаних будівель, які несуть історію, з роками стає все більше, і це не на користь таких будівель.

Наприклад, Будинок генеральші Селастельникової за адресою: м. Полтава, вул. Пилипа Орлика, 7/8.

 

Центральна історична частина Полтави є достатньо привабливою для проживання та житлової забудови, проте вона потребує комплексного підходу до реконструкції кварталів застарілого житлового фонду, який переважає в цій частині обласного центру. Що це таке? Перебудова або знесення застарілого житлового фонду в кварталі та будівництво нового. Щоб здійснити саме комплексну реконструкцію старих кварталів інвестори розробляють спеціальні проекти. Рішення щодо проведення відповідних заходів приймають органи місцевого самоврядування .

Що стосується нашого міста, інструментом прийняття містобудівних та об’ємно-планувальних рішень у реконструкції кварталів є діючі «Правила забудови історичного центру м. Полтави», одним із елементів правил є карта планувальних обмежень центральної частини м. Полтава.

http://www.rada-poltava.gov.ua/city/center_development/

Житлове середовище - основний елемент міської структури, який безперервно змінюється та розвивається відповідно до сучасних умов. Життя йде вперед, тому потрібно переглянути, можливо, деякі об’єкти потребують як фізичного так й ідеологічного перевтілення. А десь, можливо, це буде взагалі новий креативний простір.

Варто неабияк зважити на щойно виявлені об ’ єкти культурної спадщини, визначити їх реальну цінність та значимість. У місті є споруди, які дійсно необхідно зберігати і охороняти, але є й такі, які не приносять позитиву жителям міста, не приваблюють туристів. Треба знайти такий алгоритм, завдяки якому можна було б забезпечити їх збереження та ефективне використання. Можливо, створити відповідний клімат для приватних власників, зацікавлених у реставрації пам’ятників. Але, нажаль, у нашому місті власники не завжди добросовісні. Саме через їхню недбалість унікальні будівлі знаходяться у занедбаному стані. Вони повинні дотримуватися Закону України “Про охорону культурної спадщини” в частині прав і обов’язків власників, а за встановлення факту вчинення порушення пам’ятко-охоронного законодавства щодо збереження пам’ятника архітектури, притягнуті до відповідальності.

Стосовно охорони пам’яток, позитивним є досвід Німеччини. Ефективним є розподіл функцій між державою та безпосередніми управителями відповідного пам’ятника архітектури. Так, влада видає закони та нормативні акти, виділяє гроші та формує державну політику, а власники - охороняють таку будівлю, проводять реставраційні та дослідницькі роботи.

Потрібно переглянути та уточнити межі охоронних зон, що знаходяться поряд із такими пам’ятниками архітектури. Є такі, які вже повністю вичерпали своє призначення, і ці території можна використати ефективно.

У місті існує необхідність перегляду та коригування «блакитної» та «червоної» лінії відповідно до забудов, що вже існують, та сьогодення.

Повинна бути гармонійність у поєднанні нової забудови зі сталим середовищем. Цього можна досягти за рахунок близької за характером архітектури, органічно вписаної в існуючий ансамбль, вважають представники Громадської організації "Будуємо майбутнє" .

Житлова забудова у м. Полтава по вул. Стрітенська. 2018 р. СМНК

Так, слід враховувати параметри забудов: висотність розташованих вздовж вулиць та внутрішньоквартальних будівель, що формують комфортність для сприйняття. Однак, як показує досвід, гармонійними і привабливими можуть бути і сучасні об’ємно-планувальні рішення, виконані, навіть, на контрасті з історичною забудовою.

Низькоповерхова квартальна забудова та безгосподарна територія поряд, що, на жаль, займає велику частину міста, рано чи пізно буде замінена на раціональну, оскільки місто повинне розвиватися. У Європі аналогічні за площею міста мають більш щільну забудову центральної частини. Таким чином, більше людей може проживати на тій самій території. Щільна забудова у даному випадку не означає однотипні будівлі без «обличчя». Такі будівлі повинні бути гарними, нестандартними. Проекти повинні бути індивідуальними та прикрашати наше місто якісною сучасною архітектурою. Ми повинні йти вперед та примножувати історичні цінності.

Збереження історичного середовища та підвищення його якості завдяки створенню нової забудови в центральній частині Полтави - непроста архітектурно-планувальна задача. Її рішення мають бути покликані задовольнити потреби людей у сучасному житлі, а також перетворити занедбані території амортизованих забудов на цікаве, сучасне, якісне та привабливе для проживання середовище.

Вознесенський храм

Вознесенський храм міста Полтави було збудовано у 1762 році з дозволу гетьмана Івана Скоропадського на кошти полтавського полковника Івана Черняка, тодішнього власника села Пушкарівка, як соборний храм діючого у ті часи Вознесенського монастиря.  Вознесенська церква по праву посідає основне місце у сузір’ї неповторних старовинних храмів. Це пам’ятка монументальної мурованої архітектури другого пізнього етапу розвитку архітектури українського відродження і єдиний на Полтавщині зразок класичного безбаштового тетраконха. Ескедри мають півсферичні сплетіння, площини стін розчленовані спареними пілястрами, які завершені карнизом.  За переказами, поряд із церквою, на території колишнього пушкарівського монастиря, похована Мотря Кочубей, яка закінчила тут життя черницею. Це остання нещаслива любов гетьмана Івана Мазепи.

Не зважаючи на те, що храм постраждав протягом свого життя, він зберіг свою первинну планову структуру.

Сьогодні наша Громадська організація допомагає у будівництві дзвіниці Вознесенського храму, яку споруджує бригада будівельників СМНК.

З Вашою допомогою Вознесенський храм міста Полтави зможе мати дзвіницю та парафіяльний будинок, де люди матимуть змогу збиратися, спілкуватися один з одним, зі всященником. Пожертвувані Вами кошти будуть використані для придбання дзвону та купола для новозбудованої дзвіниці Вознесенського храму, який своїм злетом до небес під мелодійний передзвін буде підносити наші душі до зворушливих висот, утверджуючи нас в любові, доброті, людяності та доброчинності.

IMG_1481
IMG_1482
IMG_1483
IMG_1486
IMG_1470
IMG_1471
IMG_1478
IMG_1480
IMG_1458
IMG_1460
IMG_1462
IMG_1466
IMG_1449
IMG_1456
IMG_1458
IMG_1450
viber image
7
6
8
3
5
2
1
4
9

День Святого Миколая

До Дня Святого Миколая представники громадської організації «Будуємо майбутнє», керівником якої є Вікторія Роман, у Полтаві подарували вихованцям гуртка «Сімейна школа природи», що діє на базі аграрного коледжу Полтавської державної аграрної академії, настільний теніс, обігрівачі та спортивне приладдя.

«Для дітей це дуже важливо, бо всебічний розвиток дитини не можливий без руху», – прокоментував керівник гуртка «Сімейна школа природи» Дмитро Калашник.
Гурток, де учні, починаючи з восьми років, вивчають природничі науки, спортивне орієнтування на місцевості, виживання в складних умовах з елементами самозахисту, малювання, художнє проектування, квітництво, працює в Полтаві два роки.

Нагадаємо, ГО «Будуємо майбутнє» допомагає у зведенні дзвіниці та парафіяльного будинку Вознесенського храму міста Полтави.

Організація здійснює благодійну діяльність, допомагає хворим Полтавського обласного клінічного онкодиспансеру, де діє Храм на честь Божої Матері «Всецариця».

30645
30646
30649
30650

Привітання з Новим Роком

Представники Громадської організації "Будуємо майбутнє" привітали інвалідів з дитинства з тяжкими вадами здоров'я з Новим роком та Різдвом Христовим

viber image1
viber image6
viber image5
viber image4
viber image3
viber-image2-1024x575
viber image7

Про нас

Наша Громадська організація здійснює благодійну діяльність, допомогає хворим Полтавського обласного клінічного онкодиспансеру, де діє храм на честь Божої матері "Всецариця", сприяє навчальній діяльності Школи природи, що працює на базі Аграрно-економічного коледжу Аграрної академії, а співпраця з близько 20 організаціями дозволяє координувати дії усіх бажаючих допомогти.

  •   (0532) 50-01-20
  •   36003 м.Полтава,
    вул. Пилипа Орлика, 26
  •   vsrpol@ukr.net
Документи

Document_USR_23186906
Document_USR_23186906

Надходження та витрати

Кошторис ГО <<скачать

Зворотній зв'язок